Оригінальний подарунок колаж 'Козаки' 420х320мм

Подарунковий сувенір "Козаки"

Цей сувенір  підійде як подарунок для друзів та рідних, а також усіх, хто захоплюється історією козацтва.

Даний подарунковий сувенір "Козаки"  оформлений у багет із натурального дерева та захищений щільним склом. Фонова основа виготовлена із міцної тканини – оксамит бордового кольору. Сама накладка виготовлена із міді, зверху покрита сріблом.

Ця картина - символ безстрашності, життєлюбності, оптимізму та "симфонія людського сміху". Все це уособлює цей сувенір

Легенда свідчить, що написана відповідь запорожців була у 17 столітті, але історик Д. Яворницький стверджує, що є кілька списків цього тексту, датованих 1600, 1620, 1667, 1713 та ще багатьма не те що роками, а цілими століттями. Чутки та домисли також стверджують, що отаманом Січі на той час був Іван Сірко.

Історичні факти, навпаки, повідомляють, що задум картини прийшов до Рєпіна, уродженця української Слобожанщини, у 1878 році, коли було зроблено перший ескіз, але остаточно композиція картини почала набувати обрисів у 1880 році і писалася довгих 9 років.

Історик Микола Костомаров підготував маршрут Рєпіну для подорожі Україною для вивчення історичного матеріалу для картини. "Ну і народ! Голова обертом йде від їхнього гамма і шуму, веселий народ. Чортовський народ!" Це первісне враження Рєпіна. А далі його думка поглиблюється і стає значнішою: "Наше Запоріжжя мене захоплює цією свободою, цим піднесенням лицарського духу, ця жменя молодців... не тільки захищає всю Європу від східних хижаків, але загрожує навіть їхній сильній тоді цивілізації і від душ регоче над їх східною зарозумілістю".

Окремо слід сказати про натурників: отаман Сірко, колоритний персонаж картини та історії, написаний з київського генерал-губернатора М. Драгомирова, старий козак у білій папасі - з "акули пера" того часу Гіляровського, а ось образ писаря втілив Д. Яворницький.

А тепер про тих персонажів, які прямо перегукуються з гоголівським "Тарасом Бульбою": гарний хлопець на задньому плані племінник М. Глінки, його вважають прототипом Андрія, а ось одесит Микола Кузнєцов, з якого написано пораненого козака, вважається Остапом. Навпроти синів - сам Тарас, тобто професор консерваторії Петербурга А. Рубець, до речі, шляхетського походження.